15-16 травня 2025 року на базі Прикарпатського (Карпатського) національного університету імені Василя Стефаника відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні тенденції розвитку соціальної роботи в Україні та зарубіжжі» з нагоди Міжнародного дня сім’ї та 20-річчя створення кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи. Захід проведено у змішаному форматі: на базі Центру інноваційних освітніх технологій «PNU EcoSystem» Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та із застосуванням платформи Zoom. Модерувала конференцію доктор педагогічних наук, професор, в.о. завідувача кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Роксоляна ЗОЗУЛЯК-СЛУЧИК.
Наукове дійство розпочалося вшануванням хвилиною мовчання героїв України, які загинули від рук російських окупантів.
Із вітальним словом виступили: Руслан ЗАПУХЛЯК – кандидат фізико-математичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника; Оксана КОНДУР – доктор педагогічних наук, професор, декан педагогічного факультету; Марта КОНДРАЦЬКА-ШАЛА – доктор філософії, заступник директора з питань науки та міжнародного співробітництва Вроцлавського університету (Республіка Польща); Світлана ВОВК – доктор політичних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»; Віра КОРНЯТ – кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Львівського національного університету імені Івана Франка; Роман ПАХОЛОК – кандидат педагогічних наук, відмінник освіти України, Заслужений працівник культури України, директор Чортківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу імені Олександра Барвінського. Виступаючі побажали учасникам конференції плідної та насиченої роботи в обговоренні актуальних питань, цікавих доповідей та активної дискусії.
Вітаючи кафедру з ювілеєм, доповідачі наголосили на тому, що двадцять років – це серйозний і гідний відрізок шляху. За цей час кафедра пройшла важливий етап становлення, професійного зростання й утвердження себе як одного з провідних осередків у підготовці фахівців соціальної сфери. Промовці побажали професорсько-викладацькому складу кафедри подальшого розвитку, нових ідей, натхнення, наукових звершень та, головне, – сили й мотивації допомагати іншим, змінюючи світ на краще.
У своєму виступі доктор педагогічних наук, професор, в.о. завідувача кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Роксоляна ЗОЗУЛЯК-СЛУЧИК зазначила, що за двадцять років функціонування кафедри сформовано потужний колектив викладачів, науковців, практиків; підготовлено сотні випускників, які працюють у найрізноманітніших сферах соціальної роботи – від державних установ до громадських організацій; реалізовано низку наукових і соціальних проєктів; вибудувано партнерські зв’язки з багатьма установами в Україні та за її межами. «Наш колектив, – наголосила доповідач, – це не просто кафедра, це жива, активна, чутлива до викликів часу академічна спільнота. Ми завжди залишаємося відкритими до нових знань, сучасних технологій, міждисциплінарних підходів і справжньої людяності, що є серцем соціальної роботи». У день ювілею Роксоляна Василівна подякувала всім, хто творив і творить історію кафедри – засновникам, викладачам, здобувачам вищої освіти, партнерам, без яких цей шлях був би неможливим.
Робота конференції відбувалася за такими напрямами: сучасна сім’я в контексті викликів російсько-української війни (2014 – 2025); розвиток соціальних послуг і сервісів в Україні та зарубіжжі; методика і технологія соціально-педагогічної діяльності; основні напрями підготовки фахівця в умовах суспільних реформ; захист і підтримка ментального здоров’я населення в умовах війни; міждисциплінарний дискурс у дослідженні соціальних проблем.
До конференції долучилися понад 200 учасників – науковців, практиків, фахівців із соціальної роботи, очільників і працівників державних та недержавних організацій, фондів, випускників спеціальності «Соціальна робота», здобувачів вищої та фахової передвищої освіти – з різних країн світу, зокрема Німеччини, США, Польщі, Болгарії, Італії, Ірландії.
Значний інтерес у присутніх викликала доповідь «Інтеграція соціального підприємництва та соціальних інновацій у практику соціальної роботи з вразливими групами» Марії НЕСТЕРОВОЇ – доктора філософських наук, професора, керівника IntegrA Verein, Австрія, керівника Центру Досконалості Жана Монне «Європейські Студії соціальних інновацій в освіті». Нововведення, що реалізуються через соціальні взаємодії задля ефективнішого задоволення потреб, створюють нові форми взаємодії, зміцнюють соціальний капітал, активізують громадське життя, змінюють ресурси, процеси й владні відносини. Тому соціальні інновації, наголосила доповідач, сприяють сталому розвитку та є важливим інструментом антикризового управління, зокрема під час війни в Україні.
Результати дослідження ролі музеїв як освітніх і соціокультурних просторів, що сприяють збереженню історичної пам’яті, підтримці національної ідентичності, емоційній стабілізації та соціальній згуртованості в умовах війни, представив Олексій КАРАМАНОВ – доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи факультету педагогічної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка. Музейна педагогіка, зазначив доповідач, орієнтована на діалог, рефлексію та мобілізацію громадської свідомості через музейний досвід. Особливої значущості вона набуває в умовах воєнного стану, коли актуалізується потреба в збереженні колективної пам’яті, формуванні національної ідентичності та підтримці психоемоційної рівноваги. Музей стає не лише простором знання, а й місцем соціальної підтримки, взаємодії поколінь та переосмислення спільного історичного досвіду.
Про «Рідну Школу» як соціальний ресурс підтримки українських дітей та родин в Ірландії розповіли учасникам конференції Надія ІВАННІКОВА – директор Рідної школи в м. Дублін, та Марія СТАРУХ. Проєкт «Рідна Школа», започаткований Асоціацією Українців в Республіці Ірландія у 2009 році, на початку мав на меті збереження національної ідентичності, мови та культури серед дітей української діаспори. Проте з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, підкреслили доповідачі, школа набула нового – соціального – виміру, адже виконує важливу адаптаційну та інтеграційну функцію: «… забезпечує не лише освітню підтримку, а й простір психологічної стабільності, культурної приналежності та взаємопідтримки для дітей-біженців і їхніх родин. Це сприяє зменшенню стресу, пов’язаного з втратою домівки, звичного середовища й освітнього процесу». Розширення мережі «Рідної Школи» по всій Ірландії стало відповіддю на гострі соціальні потреби української громади в умовах війни. Такі ініціативи, підкреслила пані Надія, демонструють потенціал громадських структур як партнерів у системі соціального захисту – через освіту, культурну інтеграцію, збереження ідентичності та зміцнення соціального капіталу. У цьому сенсі «Рідна Школа» є прикладом соціальної інновації, що поєднує освітню місію з підтримкою стійкості й соціального благополуччя вимушено переміщених осіб.
Міркуваннями щодо виховання дітей у сучасній родині поділилася кандидат педагогічних наук, доцент Любомира КАЛУСЬКА. Доповідач наголосила, що родина залишається першою соціальною інституцією, яка формує особистість дитини, її моральні орієнтири, поведінкові моделі та уявлення про світ. Сучасна родина функціонує в умовах інформаційного перевантаження, високих темпів життя, змін у ролях батьків, зростання тривожності й соціальної нестабільності. Це створює як нові виклики, так і можливості у сфері виховання. Водночас багато родин стикаються з проблемами – недостатній батьківський ресурс, соціально-економічні труднощі, конфлікти або розлучення, що негативно позначається на психоемоційному стані дітей. Любомира Василівна підкреслила вагому роль соціальної роботи у просвіті батьків, профілактиці домашнього насильства, розвитку усвідомленого батьківства та зміцненні внутрішньої стійкості родин як основи для повноцінного розвитку дитини. Виховання в сучасній родині, підсумувала доповідач, вимагає балансу між традиційними цінностями й адаптацією до нових соціальних реалій, потребує відповідального ставлення, співпраці й підтримки з боку суспільства.
Конференція відбулася з ініціативи кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи педагогічного факультету Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника у партнерстві з: творчою навчально-науковою лабораторією «Гірська школа Українських Карпат», Центром інноваційних освітніх технологій «PNU Eco-System», Науково-дослідною лабораторією «Історії та методології психології», Коломийським навчально-науковим інститутом Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, а також Інститутом педагогіки Вроцлавського університету (м. Вроцлав, Республіка Польща), кафедрою соціальної педагогіки Університету Марії К’юрі-Склодовської в Любліні (Республіка Польща), Державною академією прикладних наук в Кошаліні (Республіка Польща), Університетом HOHSCHULE (м. Кобленц, Німеччина), Інститутом формування характеру (штат Техас, США), Університетом Менеджменту у Варні (Болгарія), Університетом Тушіа (Вітербо, Італія), Закарпатським угорським інститутом імені Ференца Ракоці II, Комунальним закладом «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, Луганським національним університетом імені Тараса Шевченка (м. Полтава, Україна), Львівським національним університетом імені Івана Франка, Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя, Полтавським національним педагогічним університетом імені В. Г. Короленка, Українським державним університетом імені Михайла Драгоманова (м. Київ, Україна), Хмельницькою гуманітарно-педагогічною академією, Черкаським державним технологічним університетом, Івано-Франківським фаховим коледжем Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Коломийським педагогічним фаховим коледжем Івано-Франківської обласної ради, Педагогічним фаховим коледжем Львівського національного університету імені Івана Франка, Чортківським гуманітарно-педагогічним фаховим коледжем імені Олександра Барвінського.
Проведення наукового дійства стало платформою для обміну професійним досвідом і знаннями, посилення зацікавленості молодих науковців у розвитку досліджень у сфері соціальної роботи. Захід також сприяв налагодженню наукових і академічних контактів між провідними вітчизняними та зарубіжними установами соціогуманітарного спрямування.
Щиро дякуємо всім співорганізаторам та учасникам конференції за активну участь і внесок у її успішне проведення. Окрема подяка – нашим захисникам і всім, хто стоїть на сторожі незалежності України. Саме завдяки вам ми маємо змогу працювати, ділитися знаннями й творити на благо суспільства. Бажаємо всім миру, безпеки та віри в майбутнє!