З метою удосконалення магістерської освітньо-професійної програми «Соціальна педагогіка», яка відповідно до нового переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої та фахової передвищої освіти віднесена до галузі знань І Охорона здоров’я та соціальне забезпечення, упродовж 8–15 квітня відбулися зустрічі членів робочої групи зі стейкхолдерами – представниками закладів соціального захисту, освітніх установ, громадських організацій.
Метою зустрічей було обговорення нових вимог до підготовки фахівців у зв’язку зі зміною галузі знань, а також розгляд пропозицій щодо змістового оновлення освітньої програми. В обговоренні взяли участь кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедра соціальної педагогіки та соціальної роботи Львівського національного університету імені Івана Франка Віра Корнят; директор ліцею № 23 імені Романа Гурика Івано-Франківської міської ради Микола Василик; директорка КЗ «Міський центр соціальних служб» Леся Дикун; директорка КЗ «Івано-Франківський міський центр соціально-психологічної реабілітації та денного перебування дітей та осіб з функціональними обмеженнями «Дивосвіт» Оксана Вінтоняк; директорка Долинського обласного центру соціальної підтримки дітей та сімей «Теплий дім» Івано-Франківської обласної ради Наталія Куцалаба.
Гарант освітньо-професійної програми доктор педагогічних наук, професор Оксана Протас презентувала проєкт оновленої ОПП, ознайомила із змінами, внесеними до неї відповідно до змін галузі та у національному класифікаторі професій. Учасники зустрічі обговорили вимоги ринку праці до підготовки соціальних педагогів; проаналізували відповідність змісту освітніх компонентів сучасним викликам та очікуванням роботодавців.
Віра Степанівна Корнят поділилася з присутніми досвідом реалізації програми з підготовки магістрів у Львівському національному університеті імені Івана Франка. У сучасних умовах, зазначила виступаюча, соціальні педагоги дедалі частіше залучаються до вирішення комплексних завдань у сфері соціального захисту населення, особливо в контексті децентралізації, реформування системи соціального забезпечення та інтеграції послуг на рівні громади. У зв’язку з цим виникає потреба у фахівцях, які володіють не лише педагогічними, а й ґрунтовними знаннями з організації та інструментів реалізації соціального захисту. Логічним, актуальним і стратегічно обґрунтованим кроком, що відповідає сучасним викликам у сфері соціального забезпечення та очікуванням потенційних роботодавців, є запровадження до освітньо-професійних програм підготовки магістрів дисципліни «Соціальне забезпечення», що дасть змогу розширити фахову компетентність магістра соціальної педагогіки щодо системи соціального забезпечення; забезпечити міждисциплінарну інтеграцію з галузями соціальної роботи, охорони здоров’я; відповісти на потреби ринку праці, який очікує від фахівців здатності працювати в багатопрофільних командах, взаємодіяти з органами соціального захисту, міжнародними структурами. Також Віра Степанівна запропонувала збільшити кількість контрольних заходів для перевірки професійних компетентностей здобувачів вищої освіти.
У зв’язку з воєнними діями, внутрішньою міграцією, психологічною травматизацією населення та зростанням запиту на професійну підтримку, зазначив Микола Василик, майбутні соціальні педагоги мають бути готовими до роботи з людьми різного віку у стані стресу або адаптаційної кризи. Розуміння вікової психології є запорукою такої професійної готовності. Микола Дмитрович запропонував до ОПП підготовки магістрів внести навчальну дисципліну «Вікова і педагогічна психологія».
Леся Дикун запропонувала враховувати регіональний аспект у підготовці фахівців, що дасть змогу формувати релевантні компетентності, проводити практики та стажування на місцях, забезпечити кращу працевлаштованість випускників у межах громади і області.
Оксана Вінтоняк підкреслила, що в сучасному суспільстві у зв’язку зі зростанням кількості осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах (військові ветерани, внутрішньо переміщені особи, особи з інвалідністю, діти з особливими освітніми потребами, постраждалі від насильства тощо); трансформацією національної системи надання соціальних послуг відповідно до міжнародних стандартів; потребою у мультидисциплінарному підході в реабілітаційній діяльності, що охоплює соціальні, педагогічні, медичні та психологічні аспекти, – особливої актуальності набувають питання соціальної реабілітації. Тому доречним є вивчення технологій соціальної реабілітації осіб різних категорій, які її потребують.
Пропозиції від стейкхолдерів включали посилення міждисциплінарної складової освітньої програми, для чого запропоновано інтегрувати знання з соціальної роботи, психології, медицини та права. В умовах посттравматичного суспільства та високого рівня емоційного вигорання, наголосила Наталія Куцалаба, доцільно ознайомлювати майбутніх фахівців соціальної роботи з основами ментального здоров’я, акцентувати на психоемоційне благополуччя, резильєнтність. У контексті сказаного запропонувала внести до освітньої програми навчальну дисципліну «Основи ментального здоров’я», яка б давала майбутнім фахівцям соціальної роботи інструменти для психоедукації, першої психологічної допомоги, кризового реагування.
У виступах присутніх також йшлося про практичну спрямованість програми, потребу розширення баз практики у медико-соціальних центрах, установах охорони здоров’я, соціальних службах; потребу акцентування на розвиток soft skills: комунікації, командної роботи, емоційного інтелекту.
Ще одним аспектом обговорень стала тема актуалізації тематики наукових досліджень здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. У виступах присутніх йшлося про спрямування кваліфікаційних робіт на вирішення реальних соціальних проблем: демографічні виклики, посттравматичний синдром, соціальна адаптація ветеранів тощо.
Загалом учасники зустрічі наголосили на важливості створення гнучкої й адаптивної освітньої програми, яка б відповідала потребам сучасного суспільства в умовах трансформації соціальної політики та охорони здоров’я. Усі пропозиції будуть враховані в оновленій освітній програмі.
Дякуємо учасникам за конструктивний діалог та активну участь у вдосконаленні підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери!
