16 березня, з нагоди Всесвітнього дня соціальної роботи, викладачі кафедри Надія Сабат та Наталія Сабат провели дискусію “Призначення соціальної роботи в Україні в умовах нових соціальних викликів” зі студентами спеціальності “Соціальна робота” (групи СРСПз-11м, СРз-41). Захід проходив у форматі відеозв’язку на платформі Zoom.
Під час засідання однією з головних тем було обговорення наслідків пандемії COVID-19 для українців загалом і клієнтів соціальної роботи зокрема. Із повідомленням на цю тему виступила студентка групи СРз-41 Віра Сенів, яка окреслила зміни у практиці соціальної роботи, зумовлені трансформаціями соціальної реальності. Студентка зазначила, що пандемія сформувала нові соціальні запити в суспільстві, вплинула на появу модерних форм роботи, насамперед цифрових. Сьогодні надання психосоціальної підтримки сімей та осіб із груп ризику відбувається здебільшого в дистанційному форматі. Це породжує питання цифрової рівності та справедливості, адже не всі клієнти соціальної роботи можуть скористатися з такої можливості.
Перехід на навчання в дистанційному форматі збільшив кількість часу, проведеного дітьми за комп’ютером. Однак школярі використовують ґаджети не стільки для навчання, як для ігор та розваг. Зловживання цифровими пристроями шкідливо впливає на здоров’я, викликає залежність. Про це йшлося в повідомленні студентки групи СРСПз-11м Людмили Боднарюк.
Студенти взяли активну участь в обговоренні дискусійних питань. Наталія Куцалаба, заступник директора Долинського обласного центру соціальної підтримки дітей та сімей “Теплий дім”, розповіла про роботу персоналу в умовах пандемії, пошук шляхів підтримки дітей, які пережили психотравмуючі ситуації. Ідеями й напрацюваннями щодо організації роботи з дітьми в дистанційному форматі поділилася соціальний педагог Косівського ліцею Анна Пітиляк. Студентка групи СРСПз-11м Валентина Гаразд зазначила, що важко визначити межу, коли Інтернет стає небезпечним для здоров’я користувача, і констатувала: лише любов’ю і увагою можна повертати дитину з віртуального світу.
Під час обговорення запропонованих тем студенти продемонстрували обізнаність із сучасним станом соціальної роботи та готовність вирішувати проблемні питання.
Підводячи підсумки, учасники дискусії зазначили: перед соціальними працівниками сьогодні стоїть питання пошуку оптимальних форм та методів підтримки клієнтів соціальної роботи в умовах локдауну, дистанціювання та нових соціально-економічних і психологічних викликів. Унаслідок трансформацій соціальної реальності практика соціальної роботи зазнала кардинальних змін, тому слід адаптовувати стандартні інтервенції під нові запити, активно впроваджувати інноваційні цифрові форми роботи.
