У вівторок, 16 квітня, у рамках тижня Духовної віднови в актовій залі педагогічного факультету (вул. С. Бандери, 1) за ініціативою кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи проведено особливу Хресну Дорогу – Хресну Дорогу ненародженої дитини у виконанні Марійської дружини с. Красна Надвірнянського району (парох о. Іван Бойко). Це вже не перша зустріч студентів та членів станової церковної організації під проводом о. І. Бойка. Такі глибокодуховні дійства, які доносять до нас істину Любові до людини і життя, проводилися членами Марійської дружини й у попередні роки на запрошення відповідальної за виховну роботу доц. Русин Г. А.
Тема вбивства ненароджених дітей є надзвичайно актуальною соціальною проблемою. На сьогодні Україна посідає одне з перших місць в Європі за кількістю операцій штучного переривання вагітності. За статистикою, в Україні п’ять із семи жінок, що завагітніли, роблять аборти.
«Призначено людині раз народитися і раз померти. Я ще не народився, а вже зазнав смерті», – такими вражаючими словами розпочали свій виступ діти. 14 стацій болю і страждань Ісуса Христа поєднувалися з благанням ненародженого дитяти: «Моїм хрестом є закон, який дозволяє позбавляти життя ненароджених дітей. Це є закон сучасного розп’яття на хресті… Не убивай мене, мамо! Я ж тебе найбільше люблю!». Слова дитини сприймалися як пересторога: «Матері, не вбивайте дітей у лоні своїм! Ісусе! Божественний Спасителю, пробуди совість всіх тих, хто призвичаївся до зла і зло називає добром». Дівчата й хлопці надзвичайно виразно, емоційно розкрили актуальність теми збереження, пошанування кожної людини, актуалізували думку, що життя дає нам Господь і лише він вправі його забрати. Всіх зворушили поетичні рядки у виконанні шестирічної Терези, якими дівчинка дякувала своїй матері за подароване життя і від усіх ненароджених дітей закликала не вбивати невинних душ.
Активісти професійно попрацювали над змістом, пісенним супроводом Хресної дороги. Роздуми ненародженої дитини та її невидимий діалог із матір’ю у дитячому виконанні звучали особливо пронизливо. Традиційний для такого виду дійств сценарій доповнила авторськими поезіями вчителька християнської етики пані Марія. Після кожної стації Хресної дороги линув чудовий щемливий спів як ушанування кожної дитини, котра так і не побачила земний світ. Щирі, справедливі й переконливі слова ненародженої дитини на кожній стації спонукають проаналізувати, яким страшним і жорстоким є дітовбивство.
Звертаючись до студентів, о. Іван Бойко зазначив: «Якщо ми вирішуємо позбутися дитини – ми злочинці. Ми вчиняємо злочин і великий гріх, за який нам доведеться відповідати в житті. Якби молодь про це знала і більше звертала уваги на духовне, то й менше було б абортів.
У п’ятій Божій заповіді мовиться: «Не вбий». Хто б міг подумати ще зовсім недавно, що ця заповідь стане настільки актуальною для сучасного суспільства. Зараз, здається, людське життя коштує так дешево, як ніколи.Дух Божий перебуває в зародку з моменту запліднення. В світі появляється нова особа, що є образом Божим, через те при аборті проходить вбивство – душа немовляти відділяється від його тільця, хоч воно знаходиться в ембріональному стані.
Розпуста, аборт нищать мир людського серця, гасять вогнище родинної любові, спалюють силу народу, а найстрашніше – занапащають безсмертні душі, за які Господь став Суцільною Живою Раною на Хресті, щоб відкрити їм Небо. Молімося, щоб кожне людське життя, що є Безцінним Даром Господа, було прийняте і пошановане з любов’ю».
Також отець наголосив на актуальності піднятої теми саме для студентської молоді, адже більшість із присутніх – молоді дівчата, майбутні матері, покликання яких – дати початок новому життю, оберігати його як найвищу цінність. Парох закликав усіх присутніх подякувати Богові та своїм батькам за дар життя.
Обряд Хресного шляху глибоко схвилював присутніх. Студенти педагогічного факультету спеціальностей «Соціальна робота», «Початкова освіта», студенти Івано-Франківського коледжу, викладачі та адміністрація спільно з учасниками дійства подумки молилися за ненароджених дітей і тих, хто винний у їхній смерті. У часі молитви всі мали змогу роздумати над тим, яким великим гріхом є вбивство дитини у лоні матері, замислитися над згубним впливом абортів, застановитися над цінністю життя кожної людини.
«Дитина отримує душу вже у момент зачаття, безпосередньо від Бога, – наголосила п. Дарія, яка разом із п. Людмилою Салигою долучилися до організації дійства. – Якщо мати любить свою дитину, чекає її, спілкується з нею, то дитина це все відчуває». Пані Людмила зауважила, що дуже гостро відчуваєш цінність життя на передовій, спілкуючись із воїнами АТО, які щодня дивляться в очі смерті.
На завершення викладач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Сабат Н. І. щиро подякувала о. Івану, учасникам Марійської дружини, всім організаторам духовно-мистецької акції за їхню добру місію, в часі якої вони голосять про цінність людського життя, плекають духовність молоді. «Матеріальні речі цього світу служать нам, щоб ми осягнули духовну істину життя, дарували людям наше любляче серце, – зазначила Наталія Іванівна. – У цій залі не залишилося жодного байдужого серця. Неможливо було без хвилювання і душевного трепету слухати щирі дитячі голоси, які доносили до нас вічну істину й вустами дитини возвеличували даний Ісусом дар життя. Дуже хочеться вірити, що найближчим часом тема абортів утратить свою актуальність».
Прикметно, що більшість членів Марійської дружини – випускники Прикарпатського університету. У спілкуванні з молоддю (після закінчення дійства) вони з приємністю згадували студентські роки, ділилися з абітурієнтами своїми спогадами. Сподіваємося, що й наймолодші члени релігійної спільноти згодом долучаться до студентської молоді, а Прикарпатський університет і для них стане рідною Альма-матер.
