Студенти спеціальності «Соціальна робота» ознайомилися з фотовиставкою художника Станіслава Жолобнюка

     18 вересня студенти 1 курсу спеціальності «Соціальна робота» (освітня програма «Соціальна педагогіка») разом із доцентом Надією Сабат ознайомилися з фотовиставкою художника Станіслава Жолобнюка – масштабним всеукраїнським проєктом, з яким автор мандрує містами України. Метою відвідування фотовиставки було закріплення знань з освітнього компонента «Історія та теорія соціального виховання», розширення таких компетентностей: здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського демократичного суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

Студенти оглянули три серії робіт художника: «Садочок мого діда Сави, рік 1947», «Е95», «Випромінювання». Прагнучи показати сучасні реалії, автор заглиблюється в події, які передували цьому етапу, наголошуючи, що війна почалася не у 2022 і не у 2014 році, а набагато раніше і була спрямована на знищення української нації. Стас Жолобнюк веде мову про новочасний етноцид українців, розповідаючи в книзі «Увага! Повітряна тривога» за допомогою графічних малюнків та фотографій свою історію в умовах повітряних тривог і відбоїв, що чергуються, та періодичних прильотів. Ця історія перегукується з історіями всіх українців, які живуть в умовах війни. Далі автор говорить про елітоцид, коли окупанти методично знищували місцеву еліту і навіть останки її представників. Митець оповідає про це, перетворивши крипту колишнього костелу, в якому знаходиться Музей мистецтв Прикарпаття, на один із артоб’єктів свого проєкту. Колись ця крипта була місцем останнього спочинку засновника міста і фундатора храму Андрія Потоцького та його родини, а в радянські часи костел став жертвою окупаційної влади, яка сплюндрувала його інтер’єр і поховання. За допомогою композиції «Садочок мого діда Сави, рік 1947» (це експозиція про знищені сади України під час Голодомору 1947 року) художник веде мову про лінгвоцид, який був спрямований на людей, що розмовляли українською мовою. Для митця це знаки трьох трагедій, пов’язаних між собою як складові однієї війни, що триває століттями.

Серія «Е95» розповідає про сучасну війну крізь призму траси, що пролягає від Стамбулу через території України до росії.

Тригером для створення проєкту «Випромінювання» стало повномасштабне вторгнення росії на територію України. Це живий проєкт, який в кожному просторі, де будується експозиція, звучить по-іншому, доповнюючись новими історіями та наративами. Зазвичай це доволі трагічна і дуже болісна історія, яка пов’язана з російською агресією та окупацією України. Про деякі події хотілося б назавжди забути, але їх необхідно відрефлексувати для того, щоб українська нація змогла рухатися вперед.

Полотна, скульптури, інсталяції викликали у студентів широкий спектр емоцій. Здобувачі вищої освіти зазначили: така виставка є потужним мистецьким висловленням про війну в Україні. В експозиції – ідея небезпеки, рефлексії на події, які сьогодні відбуваються. Мистецькі твори відображають страждання людей, втрату та руйнування, але й підкреслюють силу людського духу та спротив проти військової агресії.

Висловлюємо щиру подяку директорові музею пану Василеві Романцю, касиру пані Тетяні, науковому співробітникові пані Юлії за можливість ознайомитися з фотовиставкою та цікаві розповіді.