Доцентка кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Наталія Сабат взяла участь у XXXVІ форумі педагогів «Pedagogika i edukacja w antropocenie», який проходив у Вроцлаві (Республіка Польща) 25–26 листопада 2024 року. Метою форуму було обговорення ролі педагогіки й освіти у вирішенні глобальних кліматичних та екологічних проблем.
Антропоцен – неформальний геохронологічний термін, що позначає геологічну епоху, в якій рівень людської активності відіграє істотну роль в екосистемі Землі. Цей термін увів у наукову практику в 1980-х роках еколог Юджин Стормер, а широко популяризував його фахівець з хімії атмосфери Нобелівський лауреат з хімії Пауль Крутцен, який вперше використав термін антропоцен 2000 року.
Часова шкала антропоцену ще не визначена. Запропоновані варіанти початку епохи сильно відрізняються один від одного: початок промислової революції (кінець XVIII століття), розквіт сільського господарства, освоєння вогню близько 125 тисяч років тому та ін. Наприклад, за результатами останніх досліджень 2023 року, група вчених-фізиків з Університету Порту (Португалія) вважає, що початок епохи антропоцену припадає на середину XX ст., тобто якраз на пік ядерної ери. Більш того, вчені дійшли висновку, що подолавши певну межу, людству вже не вдасться відновити рівновагу клімату на Землі.
Поточна ситуація, пов’язана зі зміною клімату, екологічними катастрофами, втратою біорозмаїття, засвідчує, що ми живемо в часи (полі)ризику та полікризи (Ulrich Beck, Adam Tooze). Водночас спостерігаємо мобілізацію соціальних, політичних і релігійних рухів, а також скорочення дистанції між «культурою гуманістів» і «культурою натуралістів» (Charles Snow). Інтегруються міждисциплінарні дослідження, мистецька та освітня діяльність задля створення багатовимірної зміни «антропоцентричного світогляду» (Ewa Domańska) і створення нових правових, економічних, політичних та культурних моделей, які сприяли б і розвивали неексплуататорське, екологічне співіснування.
У наш час у нас відбувається взаємне переплетення людських і нелюдських істот (тварин, рослин, лабораторні, роботизовані, гібридні тощо) у загальній мережі життя на Землі. На основі знань про Землю та клімат інтенсивно досліджується сфера неоантропоцентричних філософій і теорій, побудованих на межі природничих, соціальних, гуманітарних і технічних наук.
Присутні на форумі обговорювали, наскільки ця міжвидова та проекологічна тенденція резонує на місцях? Яка роль сучасної педагогіки та освіти у формуванні цінностей? Які виклики ставить перед освітою кліматична криза та якою має бути освіта майбутнього?
Жваву дискусію учасників викликали наступні запитання: Як педагогіка бореться з балансуванням між соціальними та гуманітарними науками? Чи готова вона використовувати наукові ресурси, які вони надають? Чи потрібна освіта в часи антропоцену? Як модифікувати старі та як спроектувати нові педагогічні галузі в епоху полікризи? З якими проблемами стикається сучасна проекологічна освіта? Яка роль етики в сучасному світі? Що сьогодні потрібно педагогіці та освіті?
Які з теорій, концепцій, тем, проектів, ниток, імпульсів, розпочатих у горнилі того, що називається антропоценом, сьогодні втілюються в соціальних практиках освітнього характеру, а що залишається поза ними і чому? Як формальна та неформальна освіта борються з проблемою зміни клімату та стагнації? Чи освіта дає реальні знання? Чи враховується в програмах, навчальних підручниках прокліматична відповідальність? Наскільки зелена освіта розвиває екологічну й соціальну відповідальність, а також уможливлює реальну зміну суспільних установок і практик на проекологічні? А також – яка роль освіти у формуванні соціальної стійкості, готуючись до життя в антропоцені?
Під час конференції працював інформаційний стенд діяльності Plemienia Odry разом зі збором підписів на підтримку комітету законодавчої ініціативи про визнання юридичною особою річки Одра. Учасники форуму також ознайомилися з виставкою робіт Юстини Куліковської і виставкою «Храм казки».
Участь у науковому форумі Наталія Сабат взяла в межах Стипендіальної програми Уряду Республіки Польща для молодих науковців, яку вона реалізує у Вроцлавському університеті.
