19 травня учасники Всеукраїнської науково-практичної конференції «Теоретичні, методичні та практичні проблеми соціальної роботи» мали змогу поспілкуватися з гостями заходу – членами вимушено переміщених сімей Катериною Павловою та Юлією Беген, які розповіли свої історії, почуття й переживання, зумовлені початком російсько-української війни. Так, Павлова Катерина, яка перевезла свою родину з Кривого Рогу до Польщі, поділилася досвідом допомоги українським переселенцям у цій країні; описала емоції та психологічні стани, які пережила разом із родиною. Беген Юлія розповіла про свій психологічний стан та дії, зумовлені вибухами у перші дні війни; описала свій шлях під час бомбардування Харкова і переживання їхньої родини по дорозі до Англії. Обидві учасниці наголосили на необхідності соціально-психологічного супроводу вимушено переміщених сімей як всередині країни, так і за кордоном.
Потреба супроводу таких осіб зараз особливо актуальна, адже після початку повномасштабної війни з росією понад 7,7 млн українців стали внутрішньо переміщеними особами. За даними МОМ, частка переселенців у загальній кількості населення України зросла до 17,5 % – тобто кожна шоста людина стала внутрішньо переміщеною особою. Більшість із них (не менше 60 %) – жінки.
Саме тому значний інтерес у присутніх викликала доповідь «Взаємодія з особою, яка переживає травматичний психологічний стан внаслідок початку війни в Україні» (доповідачі Галина Михайлишин – доктор філософських наук, професор, професор кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, проректор з науково-педагогічної роботи Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Мирослава Довга – доктор філософії (PhD), лаборант кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи). Те, з чим стикнулися українці 24 лютого, зазначили доповідачі, стало новим травматичним досвідом. Зараз багато осіб потребують стабілізації емоцій, думок, стосунків. Зазвичай сім’ї мають досвід і традиції виходу зі складних життєвих обставин, однак сучасна ситуація є настільки складною, що людям важко спілкуватися, їхні наміри невизначені, непевні, неорганізовані. Для багатьох осіб, які переживають травматичний психологічний стан, потрібна допомога фахівця. Доповідачі на основі масштабного опитування (340 сімей з різних регіонів України у перший місяць війни) охарактеризували типові стани, які переживають ВПО; озвучили низку корисних практичних порад для першої психологічної допомоги, піклування про себе й інших. Розповіді очевидців із Київщини, Харківщини підтвердили як актуальність теми, так і достовірність результатів проведеного дослідження. Лейтмотивом усіх виступів стала думка про те, що обирати, планувати майбутнє найкраще на рідній землі. Де б ми не були у світі – ніде не почуваєшся так, як вдома, в Україні.
Щиро дякуємо нашим гостям за щирість розповідей, відкритість, а доповідачам – за оприлюднення результатів потрібного й актуального дослідження. Ми обов’язково переможемо, адже українці – визнана світом нація на своїй землі. Миру й добра всім учасникам та гостям конференції!
