Час летить невпинно… Проте світлі спогади про людину, яка чесно й гідно прожила своє, на жаль, коротке життя, назавжди залишають по собі плоди її добрих справ.
29 січня 2024р., у Навчально-науковому центрі «Педагогіки і психології вищої школи» Педагогічного факультету разом з викладачами кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи був проведений круглий стіл пам’яті професора В. І. Костіва «Це життя науковця, педагога, поета…Пам’ятаймо про нього». Модератором заходу була директорка центру, док. філософ. наук, професорка кафедри управління соціокультурною діяльністю, шоу-бізнесу та івентменеджменту
Качмар О.В.
Присутні зібралися віддати шану пам’яті професору, вченому, педагогові, колезі та товаришу Володимиру Іларійовичу Костіву, якого вже 5 років немає з нами (23.12.2018), але людина живе доти, доки живе пам’ять про неї. Сьогодні йому виповнилося б 69… Не судилось… Хвилиною мовчання учасники вшанували пам’ять про Володимира Іларійовича.
Розпочала роботу круглого столу декан факультету, доктор педагогічних наук, професор, Кондур О.С., яка розкрила наукові віхи вченого, вказала на високу наукову ерудицію та відчуття наукової новизни, доброзичливість, вимогливість та бажання допомогти і спрямувати, організаторські здібності Володимира Іларійовича, про вічний пошук у царині науки.
Професор Протас О. Л., як послідовниця його ідей, розповіла про наукові напрями та роботу Науково-дослідного центру «Педагогіка і психологія вищої школи», очолюваного багато років з (2001-2018р.) професором В. Костівим. Вчений працював над розробкою концептуальної моделі формування різноаспектної культури особистості, використовуючи синергетичний підхід, напрям проблематики досліджень очолюваного ним центру була технологія діагностики нахилів і здібностей абітурієнтів до вибору відповідної професії, зокрема педагогічної.
У своїй промові доцент Сабат Н.В. наголосила, що впродовж життя предметом наукового інтересу вченого було родинне виховання, сферою дослідження педагога були особливості виховання дітей у неповних, розлучених, осиротілих та позашлюбних сім’ях. Але родинне, сімейне виховання – це основа основ формування особистості, ти живеш , допоки є родина, яка стрічає щирістю й теплом.
Родзинкою заходу був виступ онуки – Антоніни Галущак , студентки НН Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, яка душевно і трепетно виконала пісню на слова Володимира Іларійовича «Мій Угринів». Костів В.І. видав історико-культурний, краєзнавчий нарис про рідний Угринів «Історія Угринова: Нариси з історії села Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області» (2000).
Теплими спогадами про батька поділилася донька Галина Галущак, розповіла про сімейні традиції, про стосунки між нею і батьком, про ті цінності, які берегтиме завжди. Галина вказала, що активно і результативно використовує методики та тести розроблені батьком у своїй практичній роботі шкільного психолога.
Володимир Іларійович виховав плеяду педагогів, які продовжують його наукову лінію, під його керівництвом захистили свої наукові роботи низка науковців, серед них кандидат педагогічних наук, доцент, провідний фахівець відділу доуніверситетської підготовки, профорієнтації та сприяння працевлаштуванню ТННУ імені Івана Пулюя – Головач Л.Я., яка
з вдячністю згадувала про наукову роботу, про цінні вказівки, поради, ідеї під час написання наукового дослідження, про головну рису – працелюбність та наполегливість у досягненні поставленої мети.
У спогадах про друга, наставника і близьку людину, порадника , доцент Тимків Л.С. наголосила, що вчений вперше у своїх працях ввів термін «родинна культура», а поняття «громадянська культура» і його рівень багато в чому визначає загальнокультурний рівень розвитку людини, громадянина, у своїх дослідно-експериментальних роботах з виявлення рівня сформованості громадянської культури старшокласників Костів В.І. показав, що більшість учнів має значне вираження патріотичної та націоналістичної спрямованості громадянської культури особистості.
У своїх спогадах, багаторічний заступник декана, доцент Недільський С. А. поділився про співпрацю із Костівим В.І. , який був дуже відповідальним, людиною слова і діла, про його широке оточення : від священиків, академіків, професорів до простої людини, він не ділив людей за рангами, завжди з усіма був ввічливим та приязним, вмів домовлятися, а це значить володів мистецтвом переговорів, був «кризовим» менеджером і завжди доводив розпочате до завершення, організаторські та ділові риси –
ось головні характеристики справжнього лідера.
Доцент Ворощук О.Д. зупинила увагу на підручнику «Народно-педагогічні ідеї минулого у формуванні сучасного сім’янина», у якому автор наголошував на цілеспрямованій підготовці підростаючого покоління до сімейного життя, до засвоєння родинних, економічних, духовно-культурних й історичних традицій своєї сім’ї, народу, нації. Адже від моральної підготовки молоді до майбутнього сімейного життя, від культури відносин між юнаками і дівчатами залежить культура нашого суспільства, щастя й благополуччя майбутніх сімей. «Важко сказати про Володимира Ілларійовича слово «був», так як актуальність його праць, його ідеї продовжують жити серед нас», – підсумувала доповідачка.
«Костів Володимир Іларійович був краєзнавцем, його цікавили традиції, історія рідного краю, вінзахоплювався кулінарією, був гурманом і поціновувачем краси, а також збирав фольклор, любив екскурсії, які я часто проводив, був допитливим і любив подискутувати – у своїх спогадах поділився відомий краєзнавець, історик, доцент кафедри управління соціокультурною діяльністю, шоу-бізнесу та івентменеджменту Маланюк Т.З.
Багатогранність душі та талантів, вмілий організатор науки, «Людина» з великої літери, він вмів дружити і знав ціну дружби. Титан думки, його філософія життя – бути людиною. Він говорив, що моральне зло йде від незнання і знання є основою морального вдосконалення, тому завжди був у пошуках істини і справедливості, – сказала у своїх спогадах доцент Комар І.В.
«Володимир Іларійович назавжди залишиться у пам’яті колег та друзів як талановитий вчений, український педагог, світла, порядна, благородна особистість і щирий друг. Його «наукові учні» захоплювалися його лекторською майстерністю, вмінням наблизити до себе студентів, його принциповістю та почуттям справедливості, ентузіазмом та працьовитістю. Вчений зробив вагомий внесок у розвиток педагогічної науки – підсумувала у своєму виступі заступниця декана, доцент Дідух І.Я.
У своєму виступі Зінькова І.І. – провідний спеціаліст центру згадала про роботу з Костівим В.І. , про його надзвичайну працездатність, як вона допомагала в організації різних заходів, конференцій, все треба було робити стрімко, адже у професора тисячі задумів, швидко набирати тексти «щоб не зникла думка». Розповіла, що професор дуже любив картини, квіти, завжди був толерантним, уважним , дуже гостинним і відкритим до людей.
«Вишиванка, яка на мені – це подарунок Володимира Іларійовича, людини щедрої і надзвичайно щирої, з великим серцем, завжди пам’ятатиму про нього» – завершила свій спогад Ірина Ігорівна.
На завершення всі учасники разом із студенським колективом ІІІ курсу Педагогічного факультету «Творчий імпульс» заколядували .
Резолюція круглого столу:
- До ювілею вченого підготувати круглий стіл у ширшому форматі.
- Видати збірник Спогадів про В.Костіва «Пам’ять жива».
- Підготувати наукові розвідки, у яких би були розкриті різні сторони особистості вченого: літературні, краєзнавчі, філософське бачення, коло його наукових уподобань тощо.
- Підготувати відеоматеріал про життєвий та творчий шлях.
