18 вересня студенти спеціальності «Соціальна робота» разом із доцентом Надією Сабат побували на екскурсії в Музеї мистецтв Прикарпаття, під час якої ознайомилися з історією створення музею, дізналися про формування його колекції, про історію будівлі – колишньої колегіати магнатів Потоцьких, а також мали змогу побачити твори образотворчого мистецтва сучасних прикарпатських художників. Метою екскурсії стало розширення таких компетентностей здобувачів вищої освіти, як здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського демократичного суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.
Екскурсовод пані Юлія дуже цікаво розповіла студентам про історію заснування музею, основними віхами його діяльності. Музей мистецтв Прикарпаття розміщується, починаючи з 1980 року, у приміщенні колишнього римо-католицького костелу Непорочного Зачаття Діви Марії, святих Андрія та Станіслава, що є пам’яткою архітектури національного значення. Музей наразі є одним із головних соціальних інститутів регіону, який виконує функцію формування національної самосвідомості та інтелектуальної пам’яті краян, збереження та популяризації культурних і мистецьких цінностей нації.
Майбутні соціальні працівники, серед інших, переглянули експонати – адаптації творів мистецтва для людей із вадами зору. Зразки виконані у межах проєкту «Невидима спадщина» за допомогою технологій тифлографіки та 3D друку. Зазначимо, що представлені в музеї моделі є результатом спільного проєкту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Люблінського католицького університету.
Позитивні емоції у здобувачів вищої освіти викликала виставка вишиваних рушників, на якій представлено зразки з різних регіонів України.
Також студенти ознайомилися з мистецьким проєктом відомого українського митця Стаса Жалобнюка «Випромінювання».
Відвідування Музею мистецтв Прикарпаття стало чудовим досвідом для студентів, дало змогу відкрити нові знання та підвищити свій культурний рівень.
Висловлюємо щиру подяку директорові музею пану Василеві Романцю, касиру пані Тетяні, науковому співробітникові пані Юлії за співпрацю та можливість зазирнути у скарбницю культурної спадщини України.
